Історія України – це одна з тем інтерес до якої виріс під час війни. Бо саме в такі нелегкі часи для країни та народу, приходить усвідомлення, як мало ми знаємо про власну культуру та історію. Як вивчити історію України сьогодні? Не обов’язково читати нудні підручники, адже є більш доступні та прості способи отримання інформації. Їх буде достатньо для людей які просто хочуть поглибити свої знання, а не бути експертом в даній темі. Зараз вивчати історію України можна через YouTube, подкасти та навіть через tiktok. Можна знайти канали, де історичні події розповідаються в довільному порядку, в залежності від уподобань автора. А є канали, де стиль подачі – це лекції та курси.

Історичні ютуб-канали

Одне з найпопулярніших джерел історичного контенту зараз – це YouTube. Добірку українських історичних каналів на ютубі ви можете знайти на manifest.in.ua. В цій статті розкажемо лише про декілька цікавих ютуб-каналів про історію України.

імені Т.Г. Шевченка – канал, де брати Капранови розповідають історію України. До речі вести свій історичний канал на ютубі вони продовжують навіть на службі в Азові.

Олександр Алфьоров – це історик який в ці складні часи, як і багато інших мужніх українців, взяв до рук зброю та пішов боронити нашу країну. Але при цьому він не забув про свій ютуб-канал та про свій основний фах. Тому історичні відео на каналі з’являються регулярно.

Історія Без Міфів. Чорна пропаганда якою поливає нас ворог так чи інакше впливає на нас. Це як коли заходиш в громадський транспорт, а там чимсь смердить, якщо довго їхати, то через якийсь час ти починаєш думати, що це від тебе. Протягом багатьох років, росія насаджує різні антинаукові міфи про малоросів, про те, що українська мова, це лише діалект (до речі в українській мові у двічі більше слів ніж в російській) та іншу маячню. Головна мета цього історичного каналу руйнування антинаукових міфів та стереотипів про Україну та українців. Тут різні фахівці з історії розповідають про історію України та світу.

ТОЖ – Історія України коротко. Вивчити історію України можна не лише по багатогодинним відео. Автор каналу робить цікаві та інформативні відео, але на жаль на каналі поки що не багато відео.

Книга-мандрівка. Україна. Ютуб для дітей, це не лише розваги, також там багато цікавого та корисного контенту. Наприклад є мультсеріал, в якому розповідають про історію України для дітей.

12 цікавих українських ютуб-каналів для дітей

Історичні подкасти

Ще один формат як можна вивчити історію України – це подкасти. Наразі є багато україномовних подкастів, серед них багато історичні. На платформі НВ Подкасти зібрано майже три десятки історичних подкастів.

Саме через подкасти можна усвідомити наскільки історія може бути багатограною. Адже історія, це не лише що, коли, та в якому році відбулося. Історія, це також про, те як змінювалися люди та міста – Давні міста; що їли – Їли колись; як любили – Як ми кохалися; які пісні співали – Українські історичні пісні; та багато ще чого цікавого. Подкасти про історію України.

Українські подкасти. Де шукати подкасти українською мовою?

Курси

Крім того для прихильників класичного способу навчання є різноманітні курси з історії України. Наприклад:

• Портал iLearn запустив безплатний курс відеолекцій “Історія України в історії“.
• На prometheus є декілька курсів: “Історія України. Повний курс підготовки до ЗНО” та “Новітня історія України: від початку Другої світової війни до сучасності.“
• Також EdEra є курс відео лекцій з історії України.
•  Відомий американський історик Тімоті Снайдер записав курс лекцій з історії України англійською мовою. Цікаво послухати, як американці сприймають та розповідають нашу історію. Відое з його лекцій є на ютуб-каналі YaleCourses.

Підтримати ЗСУ можна через фонд Повернись живим

Крім того, Національний банк відкрив спеціальний фонд для збору коштів для потреб армії України

Чат-бот для щоденних донатів на ЗСУ

Навіщо вивчати історію України зараз?

*Далі мої субєктивні думки

Мова, культура та історія – це те, що формує національну свідомість. Всі ми зараз на власні очі бачимо як спаплюжена та перебрехана історія замість свідомої нації може виховати зомбі. Як вигадані міфи та привласнення чужої культури, історії, історичного надбання можуть стати виправданням для війни, геноциду та тероризму.

російська імперія, срср, а тепер росія, роками крали в нас мову, культуру, історію та привласнювали наші надбання, щоб створювати образ “великого народа”. А насправді, їх предки – це дикі племена, які жили на болотах та жерти людей, коли в Києві та Київський Русі вже було письмо, закон та право. Тому певно на росії такий культ привласнення чужої історії та культури. Що їм розповідати про свою історію? Яке на смак людське м’ясо? Не те, чим можна пишатися. А от розповідати про те, що борщ – це “ісконно российское блюдо”, це вже інша справа.

Чого Латвія, Литва, Естонія та Польща закривають кордони для росіян? Бо чудово знають москалів: “йому завжди усього мало, де тільки впхалося чи стало, уже волає от того тут все ісконне і його.”

Також у Шевченка є багато цікавих віршів про ментальність росіян. Наприклад, “Кацапа звідусіль жени! Хай здохне в ямі при дорозі! Ти подаєш йому води, а він вже сере на порозі!”.

Україна не єдина країна, а українці не єдиний народ який вже століттями обкрадає росія та намагалися знищити, щоб ніхто не дізнався правди. Часто закидають, коли тема заходить про Голодомор, і про те що, це геноцид українського народу, що голод був не тільки в Україні та не тільки українці страждали від радянської влади. Але серце моє болить за Україну та цікавлять мене інтереси моєї країни. Пам’ятати про то, що срср методично знищував білорусів, казахів, татар, башкирів, монголів, бурятів, нєнців, хантів, черкесів, чеченців та багато інших – це завдання цих народів, і нагадувати про свій біль світу мають саме вони. А як можна відстоювати права свого народу на існування, коли не знаємо власної історії?

Тож, навіщо вивчати історію України зараз? Історію власної країни та народу треба вивчати, щоб точно знати чий ти предок, і що в тебе намагаються вкрасти. Та розуміти які міфи та “героїв” тобі хочуть насадити, а яких хочуть привласнити. Чого, наприклад, називати вулицю на честь Рєпіна – це ок, а пам’ятник Катерини ІІ – це не ок.

Слава Україні