Як зберегти критичне мислення у світі фейків, брехні та маніпуляції? Що таке інформаційна гігієна та як прості 10 правил допоможуть вам залишитись при здоровому глузді у 2024 році?

Інформаційна гігієна під час війни

Інформація – це також зброя, яка здатна вбивати. І нею користуються наші вороги так само “щедро” як ракетами, дронами камікадзе, касетними снарядами тощо. Тож сьогодні кожен українець має знати, що таке інформаційна гігієна і чому важливо вміти відрізняти вороже ІПСО в соцмережах, інтернеті та на телебаченні.

Що таке інформаційна гігієна і чому вона важлива?

Споживання інформації в соцмережах, інтернеті та на телебаченні, можна порівняти з харчуванням – хтось практикує екстремальні дієти; хтось їсть всього та побільше; хтось намагається харчуватись збалансовано. Так само ми споживаємо інформацію – хтось максимально відсторонюється, хтось намагається запхнути у себе все, тисне всі кричущі заголовки та спливаючі вікна, а хтось намагається зберегти баланс у споживанні інформації та слідкує за її якістю. Інформаційна гігієна саме про баланс та критичну оцінку.

Інформаційна гігієна — це набір правил і практик, які допомагають правильно використовувати інформацію, яку ми отримуємо з медіа та соціальних мереж. Правила інформаційної гігієни допомагають розпізнати маніпуляції та брехню в соцмережах, інтернеті та на телебаченні.

Не дотримання інформаційної гігієни викликає емоційне перенавантаження, це робить нас вразливими до дезінформації, маніпуляцій, фейків та ІПСО. А також, це погіршує емоційний стан та ментальне здоров’я.

Знову ж таки аналогія з їжею, можна з’їсти 10 жирних біляшів і потім лежати знесиленим та не хотіти жити, або з’їсти котлетку з гречкою та салатом і жити своє краще життя.

Інформаційна гігієна в медіа та соціальних мережах

Життя сучасної людини важко уявити без соціальних мереж та медіа. Навіть якщо у вас немає телевізора і ви не дивитесь телебачення, ви дивитесь YouTube, де все, ті ж самі люди розповідають, те саме.

Різні маніпуляції та паразитування на емоціях були й раніше в соцмережах та медіа, але ми живемо під час війни, повітряні тривоги – це норма нашого повсякдення, як і новини про вибухи, розбиті машини, будинки та цілі міста. Ми стали більш чутливими та вразливими до різноманітних інформаційних вкидів, маніпуляцій та брехні.

Постійний стрес виснажує нашу психіку та стає складніше критично оцінювати інформацію й легше потрапити на гачок емоційних гойдалок, де кожна новина викликає шквал емоцій. Саме для цього існують правила інформаційної гігієни, вони допомагають уникнути інформаційного перевантаження і захистити себе від  маніпуляцій та брехні в соцмережах, інтернеті та на телебаченні.

10 правил інформаційної гігієни

1. Критично ставтесь до інформації, яку споживаєте.

Це уроборос. Головне правило з якого витікають усі подальші правила інформаційної гігієни та одночасно без виконання всіх інших правил неможливо його дотримуватись.

Наприклад, якщо по соцмережах розноситься якась новина зі швидкістю світла, це вже привід задати собі питання “кому це може бути вигідно”. Кому може бути вигідно, щоб люди пересилали один одному реферальне посилання, де треба на незрозумілому сайті завантажити гру, через яку потім можна заробляти гроші. Та напевно ж, це діло рук якогось добродія, філантропа та мецената, а не чергове російське ІПСО.

2. Перевіряйте інформацію.

Не може бути, щоб новина взялась нізвідки, мають бути першоджерела і посилання. Якщо пост або новина не мають жодного посилання на офіційні джерела, це привід замислитись.

Знову ж таки, недавній приклад з грою в Хом’яка. Дуже швидко виявилось, що домен сайту гри російський. Так, це не кожний може перевірити сам. Але знов ж таки, якщо критично оцінити цю новину, все стає на свої місця. 

3. Чистіть свій інформаційний простір.

Наприклад, відпишіться від анонімних телеграм каналів та агрегаторів новин. Головний принцип таких платформ “новина заради новини”. Вони перепощують все з усюди, а якщо нема що репостнути – вигадують. І вони не несуть жодної відповідальності за це.

4. Крикливий заголовок – червоний прапорець.

Новина не має бути емоційно забарвлена, якщо ви читаєте заголовок або новину і вони викликають у вас сильні емоції, вами маніпулюють. Особливо якщо, це негативні новини.

На жаль у медіа зараз не популярні позитивні маніпуляції, типу “у зоопарці народилась пандочка”, ні треба обов’язково якоїсь жесті та побільше, щоб новини розривали читачів на шматки.

5. Не поширюйте неперевірену інформацію.

Бувають ну дуже щемливі новини та історії. Але якщо ви не маєте жодних підтверджень у правдивості цієї інформації, окрім того, що, це репостнув ваш друг, подруга та ще з десяток людей на яких ви підписані. То краще почекати та пошукати більше інформації.

6. Не слухайте “експертів”.

Ви напевно бачили таких експертів, такі собі Арестовичі на мінімалках – експерти в усіх галузях: економіка, політика, медицина, військова справа, юриспруденція, право, дослідження пінгвінів, також вони екологи, тарологи, ендокринологи та саме головне вони мають свою експертну думку на все і щедро нею діляться, особливо в ефірах у Тіктоці. Оминайте таких “експертів”.

7. Обмежуйте час в новинах.

Ви фізично не можете прочитати та подивитись все. Бути у новинах 24/7 тільки викликає інформаційне перевантаження, в результаті якого ви стаєте більш вразливими до маніпуляцій, фейків, брехні та ІПСО.

8. Читайте новини у медіа з “білого списку”.

“Білий список” – це список медіа, перевіркою яких займався “Інститут масової інформації”. На таких сайтах ви не побачите клікбейтні заголовки від яких все нутро перевертається, не прочитаєте новини, які розривають душу на шматки, при цьому, які по факту не мають жодних фактів та доказів.

9. Дозуйте час в соцмережах та час використання гаджетів.

Інформаційне перевантаження ми отримуємо не тільки від читання новин. Годинами дивитись рілси, тіктоки та шортси, це також втомлює. І знову ж таки якщо в низці яскравих мерехтливих картинок промайнув фейк чи ІПСО, ви того й не помітите, а втомлений мозок запам’ятає це. І коли ви вже вдруге та втретє стикаєтесь з цими новинами, вони вже здаються чимось знайомим, а не нісенітницею.

Щоб обмежити час перебування в застосунку, якщо у вас телефон на Андроїді переходьте у Налаштування – Цифровий добробут і батьківський контроль – Обмеження для додатків.

10. Не беріть участь у срачах та гейті.

Теми, які провокують на яскраві емоції, це з великою ймовірністю – маніпуляції. Це не обов’язково вороже ІПСО, це може бути байт на коментарі. Часто блогери просять поставити вподобайку та написати коментар, бо це треба для просування. І це чесна позиція щодо своєї аудиторії. Але дехто просто провокує срачі та гейт, щоб отримати коментарі, щоб їх контент просувався. Вони спеціально кажуть провокативні речі, які націлені на те, щоб задіти та викликати обурення у якнайбільшої кількості людей. І в результаті ви спати не можете, бо вас аж трясе, а у когось перегляди, вподобайки та нові підписники.

Тож коли наступного разу вас щось обурить і захочеться написати коментар, краще тисніть три крапочки та “не цікавить”.

Безплатні курси з інформаційної гігієни

Більше на тему інформаційної гігієни ви можете дізнатися у безплатних курсах на Прометеус “Інформаційна гігієна під час війни” та “Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні”.