Сьогодні 24 серпня і кожен українець святкує День Незалежності України. В цей день ми святкуємо те, що живемо у вільній країні, як вільні люди, яким ніхто “зверху” не каже: що дивитись, що читати, що знімати, що творити, що говорити та ким бути. Це особливо цінно коли розумієш, що зовсім нещодавно українці цього були позбавленні, а зараз в нас знову намагаються відібрати волю. В День Незалежності України хочеться розповісти про українські фільми заборонені в СРСР. Бо вихід України з СРСР дав нове життя не тільки країні та людям, але й мистецтву.

Заборонені українські фільми в СРСР

Це добірка українських фільмів знятих за радянських часів, які були заборонені владою, чудом не були знищені та збереглись до наших часів. І зараз їх може подивитись кожен охочий, бо сьогодні ці українські фільми заборонені в СРСР доступні навіть на ютубі. До речі сьогодні більшість з них вважаються кращими в історії українського кіно. Тож яке українське кіно намагалась закенселити радянська влада?

Пропала грамота, 1972

Завдяки tiktok про цей культовий український фільм дізналось багато українців. Особливо частину про: “віддай мені свою душу, віддай, віддай”:

Це кіно про подорож козака Василя до Петербургу. Відзнятий фільм радянська влада змусила переробити та внести багато змін. Особливо не сподобався цензорам німецький акцент російської цариці. Але навіть після правок фільм все одно заборонили. Глядачі змогли його побачити лише через 12 років. Сьогодні цей фільм вважається одним з кращих в історії українського кіно та займає 12 місце в ТОП 100 найкращих фільмів.

Режисер Борис Івченко.

Совість, 1968

Це фільм про німецьку окупацію України під час Другої світової війни. Його заборонили, а єдина плівка була вкрадена. Лише через 20 років плівку підкинули до студії Довженка, на якій він і був знятий. Зараз він входить в 30 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Режисер Володимир Денисенко.

До речі зараз Довженко-Центру під загрозою закриття. Половина з цього списку українських фільмів була знята саме на студії Довженко. Сьогодні в Довженко-Центрі знаходиться самий великий архів українського кіно. Підпишіть петицію про збереження Довженко-Центр.

Довгі проводи, 1971

Це історія про матір-одиначку та її сина. Фільм заборонили, бо певно треба була історія типу “Москва сльозам не вірить”, а режисер відмовився переробляти фільм. Лише через 15 років, це українське кіно побачив глядач.

Більш того, одразу після прем’єри він отримав премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно. І на цей час він знаходиться на 9 місці серед 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Режисер Кіра Муратова.

Криниця для спраглих, 1965

Цей фільм вважають шедевром українського кіно. Але за мірками радянської влади він був “ідейно збоченим”. Тому його наказали знищити. Однак режисер фільму вкрав одну копію, завдяки чому фільм вдалось зберегти. Сьогодні він займає 21-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Режисер Юрій Іллєнко.

Білі Хмари, 1968

Це фільм про голодомор та колективізацію. Тому досить очевидно чого він став забороненим. Але спочатку з фільму вирізали багато “ідейно хибних” сцен та переробили його до невпізнаваності.

Режисер Ролан Сергієнко.

Та, що входить в море, 1965

В історії українського кіно – це була новаторська короткометражка. Але радянська влада звинуватила автора в “занепаднецтві”. До глядачів цей український короткометражний фільм дійшов лише за декілька років до проголошення Незалежності України. Фільм також входить в число найкращих фільмів в історії українського кіно.

Режисер Леонід Осика.

Відкрий себе, 1972

Ще один заборонений український фільм від Ролана Сергієнко. Це документальний фільм про Григорія Сковороду. Його довелося переробляти 10 разів, але він все одно був заборонений радянською владою. Бо цензори знайшли там підтексти, подвійні сенси, іншотрактування, які були не потрібні партійним ідеологам.

Режисер Ролан Сергієнко.

Українське кіно, як й інші галузі українського мистецтва та культури, страждало від гніту радянського союзу протягом 70 років. Це не тільки не давало повноцінно розвиватися мистецтву, за цей час було знищено незчисленну кількість українського мистецтва. А що було не знищено, то було викрадено. Те, саме зараз робить росія. Певно крадучи чужу культуру вони хочуть забути те, що коли в Київській Русі вже було прописане законодавство, на тій території, що зараз зветься росією, жерли людей та жаби квакали.

Гарний приклад того, як сильно радянський союз гальмував український кінематограф – це українська анімація. Якщо порівняти українську анімацію початку минулого століття та роботи Disney того ж часу, то навіть не професіонали здатні відмітити, що техніка та рівень анімації були однакові. Але зараз між Disney та українською анімацією справжня прірва. І тільки в останні роки українські мультфільми стали наближатися до рівня сучасної анімації: нові українські мультфільми  та сучасна короткометражна анімація.

З Днем Незалежності любі українці 💙💛